Юридичні особи: сплата транспортного податку

Об'єкти оподаткування
Об'єкти оподаткування
Об'єкти оподаткування
Строки сплати (ст. 5 Закону № 1963-XII)
Строки сплати (ст. 5 Закону № 1963-XII)
Норми щодо відповідальності, передбаченої за порушення податкового законодавства
Норми щодо відповідальності, передбаченої за порушення податкового законодавства

Без автомобільного транспорту важко уявити наше життя. Майже кожне підприємство має на балансі автомобіль, орендує його або користується послугами автоперевезень інших підприємств. Автомобіль давно став незамінним помічником у бізнесі, а іноді – основою підприємницької діяльності. Сьогодні немає такого підприємства, яке у господарський діяльності не використовує транспортні засоби. Однак наявність автомобіля поєднана з обов'язком сплати податку з власників транспортного засобів (далі – транспортного податку).

Оскільки наближається час подання розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2010 р., то читачам, у яких є на балансі транспортні засоби, не зайвим буде нагадати основні моменти його нарахування та сплати. 2009 рік виявився досить непростим і неспокійним як для фізичних осіб – власників транспортних засобів, так і для юридичних осіб, а особливо головних бухгалтерів, які не встигали за змінами у законодавстві. Тому ми розглянемо питання, що стосується сплати транспортного податку в 2010 році.

Особливості сплати транспортного  податку у 2010 році

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.91 р. № 1963-XII (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 1963-XII) платники податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів – це підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які є об'єктами оподаткування.

Зі змісту наведених положень випливає, що законодавець визначає суб'єкта сплати транспортного податку виключно як власника об'єкта оподаткування, за яким зареєстровано такий об'єкт оподаткування. При цьому не будуть суб'єктами сплати транспортного податку особи, які не мають зареєстровані згідно з чинним законодавством транспортні засоби або користуються та/або розпоряджаються об'єктами оподаткування, зареєстрованими на інших осіб. Таким чином особи, які є орендарями, лізингоотримувачами, держателями застави (заставодержателями) з правом користування, та інші користувачі транспортних засобів не є платниками податку.

У ст. 1 Закону № 1963-XII важливе значення мають формулювання "зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством", "перша реєстрація в Україні" та "власні транспортні засоби". Відповідно до цієї статті платниками транспортного податку є іноземні юридичні особи, а також юридичні особи та громадяни України. При цьому з них сплачують податок лише ті, які відповідають усім нижченаведеним умовам:
– мають зареєстровані транспортні засоби або здійснюють їх державну реєстрацію в Україні згідно з чинним законодавством;
– ці транспортні засоби перебувають у власності;
– відповідно до ст. 2 Закону № 1963-XII ці транспортні засоби є об'єктами оподаткування.

Основи державної реєстрації  транспортних засобів в Україні

Відповідно до Закону № 3353-XII (ст. 34) державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються підрозділами Державтоінспекції МВС України, а Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.98 р. № 1388 (зі змінами та доповненнями, за текстом – Порядок № 1388). Правила проведення технічного огляду колісних транспортних засобів, зареєстрованих підрозділами Державтоінспекції, встановлено Порядком проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 р. № 606.

Для автоматизованого обліку зареєстрованих транспортних засобів та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Державтоінспекція МВС України. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Об'єкти оподаткування

Об'єкти оподаткування відповідно до ст. 2 Закону № 1963-XII визначаються згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності. В Україні для цілей класифікації товарів використовують товарну номенклатуру Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" від 05.04.2001 р. № 2371-III (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 2371-III). Кожний вид реального рухомого товару може бути віднесений до певного класифікаційного угруповання Товарної номенклатури. Товарів, які не піддаються класифікації, не існує.

Ставки та зарахування податку

Ставки податку визначено Законом № 1963-XII залежно від кодів УКТ ЗЕД у гривнях зі 100 куб. см об'єму двигуна для транспортних засобів, обладнаних двигуном внутрішнього згоряння. Сума самого податку обчислюється щодо кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування і ставки податку. Ставки для деяких груп диференціюються залежно від об'єму двигуна: чим більше об'єм двигуна, тим вища ставка. Ставки податку визначено у ст. 3 Закону № 1963-XII і встановлено окремо для наземних транспортних засобів, які вперше реєструються в Україні (нові транспортні засоби та транспортні засоби, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України), й окремо – для транспортних засобів, раніше зареєстрованих в Україні (при проведенні реєстрації, перереєстрації та черговому технічному огляді транспортних засобів). При першій реєстрації наземних транспортних засобів в Україні ставки податку залежать від часу, протягом якого використовувався транспортний засіб.

Статтею 3 Закону № 1963-XII визначено, що перша реєстрація в Україні – це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу, тобто ставки податку, визначені для першої реєстрації в Україні транспортних засобів, не поширюються на транспортні засоби, які були раніше зареєстровані в Україні. Чинне законодавство дає визначення транспортним засобам, що використовувалися. Ними вважаються транспортні засоби, на які були або є реєстраційні документи, видані уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, що дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі (п. 1 додаткової примітки до групи 87 розділу XVII Закону № 2371-III).

Тому новими транспортними засобами вважаються засоби, що не мають актів державної реєстрації уповноважених органів, які дають право на їх експлуатацію, тобто які раніше ніколи не були зареєстровані в Україні. Датою початку користування (введення в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видані уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації датою початку користування вважається перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері транспортних засобів, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення – 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Транспортний податок повинен сплачуватись юридичними та фізичними особами не за місцем знаходження юридичної особи та місцем проживання фізичної особи, а виключно за місцем реєстрації транспортних засобів незалежно від того, де зареєстроване підприємство або проживає фізична особа. Власникам наземних транспортних засобів податок потрібно сплачувати за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету АР Крим, обласних бюджетів і бюджетів міст Києва та Севастополя.

Важливо відмітити, що податок повинен сплачуватись не за місцем знаходження установи, яка здійснила реєстрацію транспортного засобу, а за адресою, зазначеною в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, форму якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразків національних та міжнародного посвідчень водіїв і документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів" від 31.01.92 р. № 47 (зі змінами та доповненнями). Оскільки кожний орган, що здійснює державну або відомчу реєстрацію транспортних засобів, установлює свій порядок їх реєстрації, податок сплачуватиметься до відповідного бюджету згідно із затвердженими правилами реєстрації.


Переобладнання: газові установки

Як зазначено у частині шостій ст. 3 Закону № 1963-XII, з 01.07.2009 р. і до 2016 р. ставка податку з власників визначених цим Законом об'єктів оподаткування, які відповідно до чинного законодавства оснащені обладнанням, що дає змогу використовувати як моторне паливо стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палива, застосовується з коефіцієнтом 0,5. Наприклад, за автомобіль ГАЗ 2410 (об'єм двигуна – 2445 куб. см) з установленою газобалонною установкою сума податку на рік становитиме 122,25 грн. (2445 х 10 грн.)/100) х 0,5).

Основні вимоги щодо переобладнання транспортних засобів наведено у ст. 32 Закону № 3353-XII, відповідно до норм якої переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на такий транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншою спеціально уповноваженою на це Кабінетом Міністрів України організацією переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.

Крім того, переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах. Отже, встановлення газобалонного обладнання на автомобілі в Україні вважається операцією з його переобладнання з відповідною перереєстрацією в органах ДАІ. У разі перереєстрації транспортного засобу свідоцтво про реєстрацію підлягає заміні на загальних підставах (п. 39 постанови № 1388). У свідоцтві про реєстрацію автомобіля у додаткових відмітках буде зазначено: "Встановлено ГБО". Таким чином, при обрахунку транспортного податку застосовується коефіцієнт 0,5 до автомобілів за наявності відмітки в свідоцтві про державну реєстрацію транспортного засобу про оснащення газобалонним обладнанням, які відповідно до чинного законодавства оснащені обладнанням, що дає змогу використовувати як моторне паливо стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палива.

Строки сплати податку

За придбані протягом року транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок потрібно сплачувати перед їх реєстрацією однією сумою за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Наприклад, при реєстрації у квітні автомобіля ВАЗ 2111 (об'єм двигуна – 1600 куб. см) перед реєстрацією (не перша реєстрація) потрібно сплатити податок у сумі 84 грн. [(7 грн. х 1600 куб. см: 100) : 12 міс. х 9 міс.]. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.

Оскільки дія частини другої ст. 5 Закону № 1963-XII щодо сплати транспортного податку за придбані транспортні засоби не поширюється на першу реєстрацію транспортних засобів в Україні, за транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок повинен сплачуватись юридичними особами за весь рік перед першою реєстрацією за ставками, визначеними в Законі № 1963-XII, незалежно від місяця, в якому проводиться державна реєстрація транспортного засобу. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний строк після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу. Податок за транспортні засоби, зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані), підлягає перерахунку (крім податку, сплаченого при першій реєстрації в Україні). Сума податку перераховується перед зняттям з реєстрації (перереєстрацією) за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, наступного за тим, у якому транспортний засіб знято з реєстрації (перереєстровано).

Порядок обчислення  та сплати податку

Податок обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Сума податку обчислюється за наземні транспортні засоби – виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортного засобу. Розрахунок суми податку за формою, затвердженою ДПА України, подається на поточний рік до відповідного органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів – у терміни, передбачені для річного звітного періоду.

У разі викрадення транспортного засобу платник має право припинити сплату транспортного податку. Припинення сплати податку юридичними особами у цьому випадку здійснюється аналогічно порядку, зазначеному в частині третій ст. 5 Закону № 1963-XII, де передбачено проведення перерахунку розміру податку за зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані) транспортні засоби. Тобто у разі викрадення транспортного засобу протягом року за умови підтвердження відповідними органами факту викрадення здійснюється перерахунок розміру податку, крім податку, сплаченого при першій реєстрації в Україні. Розмір податку перераховується перед зняттям засобу з реєстрації (перереєстрацією) за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, наступного за тим, у якому викрадено такий транспортний засіб.

Відповідальність платників податку

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених ст. 17 Закону № 2181-III, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому п. 17.2 ст. 17 цього Закону, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, ДПА України від 17.03.2001 р. № 110 (зі змінами та доповненнями, за текстом – Інструкція № 110), розроблено та затверджено порядок визначення єдиного порядку нарахування штрафних санкцій, передбачених законодавством. Підпунктом 6.1.3 п. 6 Інструкції № 110 визначено, що періодом, на який припадає недоплата, слід вважати період, на який припадає граничний термін подання податкової декларації. З метою обчислення штрафів відповідно до цього пункту Інструкції базовим податковим (звітним) періодом для земельного податку, фіксованого сільськогосподарського податку та податку з власників транспортних засобів береться календарний місяць. Норми щодо відповідальності, передбаченої за порушення податкового законодавства, викладено в таблиці.