Як "вибити" гроші у автостраховиків

Життя показує, що процес отримання страхового відшкодування пов'язаний із втратою часу та подоланням багатьох труднощів. Крім того, багато страховиків в страхових договорах залишають для себе можливості ухилитися від своїх обов'язків – здійснити часткову виплату чи взагалі відмовити у виплаті. Що потрібно робити при ДТП, щоб у страхової компанії не було підстав відмовити у виплаті? Які заходи потрібно вжити, якщо страхова ухиляється від своїх зобов'язань?

Що робити, щоб отримати страхову виплату

Отже, розглянемо алгоритм дій при страховому випадку.
1. Негайно повідомити про ДТП в страхову компанію
Коли відбувся страховий випадок, а це найчастіше ДТП, застрахована особа зобов'язана викликати на місце події представників ДАІ, після чого максимум протягом 3 робочих днів повідомити страхову компанію про подію. Безумовно, якщо є можливість зателефонувати в страхову компанію безпосередньо з місця події, краще зробити це невідкладно, оскільки в цьому випадку компанія зможе оперативно відреагувати і вислати на місце події свого представника (як правило це або аварійний комісар, або юрисконсульт). Пункт 5 частини 1 статті 991 Цивільного Кодексу України дозволяє страховій компанії відмовити у виплаті, якщо своєчасно не повідомити про страховий випадок.

Учасники події зобов'язані:
– проінформувати один одного про себе;
– своє місце проживання;
– назву та місцезнаходження страховика;
– надати дані своїх страхових полісів.
Якщо водій з поважних причин не мав змоги виконати зазначені дії, він має підтвердити це документально.

2. Не рухайте автомобіль до приїзду ДАІ і аварійного комісара
Цього не варто робити навіть в тому випадку, коли ви серйозно заважаєте руху іншого транспорту. Важливо пам'ятати, що Закон зобов'язує зберігати пошкоджене майно в тому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, поки його не огляне призначений страховою компанією експерт. Адже, якщо змістити машину із місця події водій порушить обстановку ДТП. А це призведе до того, що ДАІ чи аварійний комісар не зможуть відобразити картину події, а відповідно, водій не зможе довести правильність своїх дій та відсутність вини. Якщо ж все-таки водій змушений був перемістити автомобіль із місця ДТП, то ситуація може досить легко вирішуватися. Пункт 2.11 Правил дорожнього руху дозволяє учасникам ДТП, якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, прибути до найближчого поста Державтоінспекції або в орган чи підрозділ міліції для оформлення відповідних матеріалів (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного), попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею (третіми особами вважаються інші учасники дорожнього руху, які через обставини виявились причетними до дорожньо-транспортної пригоди). Довідки про ДТП в такому випадку мають бути видані учасникам ДТП.

Крім того, правом оформлення матеріалів ДТП (якщо в ДТП потрапили застраховані автомобілі) без участі працівника підрозділу Державтоінспекції, на території обслуговування якого скоєно пригоду наділені представники страхових організацій: саме аварійний комісар страхової організації, за умови згоди на це учасників ДТП, також може оформити картку обліку дорожньо-транспортної пригоди та провести подальший облік (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 № 538 "Про затвердження порядку обліку дорожньо-транспортних пригод"). Зазначені матеріали обов'язково передаються до підрозділу Державтоінс-пекції, на території обслуговування якого скоєно пригоду, для оформлення картки обліку дорожньо-транспортних пригод в електронному вигляді, яка роздруковується на паперовому носії та підписується представником страхової організації і уповноваженою посадовою особою підрозділу Державтоінспекції.

3. Викликайте ДАІ
Часом страховики можуть умовляти клієнта по телефону, щоб він їхав собі далі, оскільки в нього незначна подряпина, а за такі пошкодження, мовляв, вони й так за-платять. Але договір страхування КАСКО може передбачати виплату без довідки ДАІ тільки в обумовлених лімітах. При цьому клієнт навряд чи може поглядом оцінити справжній збиток (особливо якщо є приховані пошкодження). Тому більшість відмов у страховій виплаті страхові компанії пишуть на підставі відсутності підтверджуючих документів ДАІ. Однак, викликаючи на місце ДТП ДАІ, водій, скоріш за все, залишиться без водійського посвідчення на строк до 3-х місяців.

Відповідно до ст. 2651 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до КУпАП може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник ДАІ тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута у встановлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення. За подання такого звернення та повернення особі тимчасово вилученого посвідчення водія не може стягуватися плата. Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія визначений Постановою Кабінету Міністрів України, від 17.12.2008, № 1086 "Про затвердження Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія, талона про проходження державного технічного огляду і ліцензійної картки на транспортний засіб та їх повернення"

4. Викликайте аварійного комісара
Відповідно до ч. 2 ст. 25 ЗУ "Про страхування" та Постанови КМУ від 05.01.1998, № 8 "Про затвердження Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів", аварійні комісари – це особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків і відповідають кваліфікаційним вимогам. При цьому страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Зрозуміло, що незалежний комісар працює об'єктивніше, оскільки заробітну плату він отримує не в страховій компанії. Він не тільки може допомогти водію на місці аварії, але й в майбутньому зможе фактично представляти інтереси водія перед страховою компанією. Але скоріше за все за це потрібно буде додатково доплатити. Таким чином, якщо у вас є поліс автострахування, непогано б мати ще пару номерів телефонів незалежних аварійних комісарів.

5. Передчасно не погоджуйтеся
Ні в якому разі страхувальник не повинен визнавати свою вину в ДТП, а тим більше підписувати будь-які документи про відмову від будь-яких претензій до інших учасників аварії. Також не потрібно відмовлятися від медичної перевірки на стан сп'яніння.
Також пункт 2.10 Правил дорожнього руху передбачає, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:
а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки;
в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;
ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транс-портний засіб) і повернутися на місце пригоди;
д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;
е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Куди скаржитися

Якщо страхувальник поводив себе правильно на місці ДТП, то у страхової компанії явних підстав для відмови у виплаті немає. Але все ж таки не є таємницею, що страхові компанії часто необґрунтовано відмовляють у виплаті страхувальникові страхового відшкодування за договором. У цьому разі у страхувальника є кілька варіантів вирішення справи:

1. Ведіть тільки письмове спілкування.
Щоб підстрахувати себе від можливих неприємностей із отриманням компенсації, не варто вести спілкування із страховою компанією в усній формі, а тільки в письмовій! Потрібно наполягати на аргументації із посиланням на нормативні акти та умови договору.

2. Розірвіть договір.
Повідомити страхову компанію про намір розірвати договір необхідно за  30 днів. При достроковому розірванні договору за ініціативою застрахованої особи, компанія зобов'язана повернути клієнту платежі за період, який залишився до закінчення дії договору, за вирахуванням нормативних витрат на ведення страхової справи. Якщо ж відмова від договору обумовлена порушенням умов договору страховиком, то він повертає клієнту страхові платежі у повному об'ємі.

3. Зверніться зі скаргою до Держфінпослуг.
Відповідно до ст. 35 Закону “Про страхування” державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється уповноваженим державою органом з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників. Держфінпослуг, крім того, має сильні засоби впливу на нечесного страховика, зокрема, відповідно до ст. 37 вказаного Закону, вона має право:
1) одержувати в установленому порядку від страховиків звітність про страхову діяльність, інформацію про їх фінансовий стан та необхідні пояснення щодо звітних даних, а від підприємств, установ (у тому числі банків), організацій і громадян – інформацію для виконання покладених на неї завдань;
2) проводити перевірку щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування, не частіше одного разу на рік призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;
3) видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (пере-страховиків);
4) проводити тематичні перевірки діяльності страховика для підтвердження фактів, викладених у скаргах, заявах, зверненнях страхувальників, достовірності показників звітності, виконання вимог раніше наданих приписів, за дорученням правоохоронних органів або органів державної влади, зустрічні перевірки достовірності і правильності укладених договорів страхування та перестрахування, та у разі надходження інформації від страхувальників про порушення;
5) одержувати від страхових та пере-страхових брокерів установлену звітність про їх діяльність та інформацію про укладені договори, а також необхідні пояснення щодо цих даних;
6) видавати приписи страховим посередникам про усунення виявлених порушень законодавства, а у разі їх невиконання приймати рішення про виключення страхового або перестрахового брокера з державного реєстру страхових та пере-страхових брокерів;
7) одержувати в установленому порядку від аварійних комісарів інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань, у тому числі інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та заподіяну шкоду;
8) створювати комісії та робочі групи для проведення перевірок діяльності страховиків та страхових посередників;
9) здійснювати контроль за достовірністю та повнотою інформації, що надається учасниками страхового ринку;
10) одержувати безоплатно від органів виконавчої влади інформацію та статистичну звітність, необхідну для виконання покладених на неї завдань;
11) звертатися до суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика (перестраховика) або страхового посередника у випадках, передбачених законом.

4. Зверніться з позовною заявою до суду.
Страхувальник має право на звернення до суду в разі затягування чи відмови страхової компанії виплатити страхове відшкодування. Залежно від того, чи є страхувальник юридичною (суб'єктом підприємницької діяльності) або фізичною особою, слід звертатися до господарського або місцевого суду. В обох випадках предмет позову буде однаковий – стягнення зі страхової компанії страхового відшкодування у певній сумі. Крім цього, відповідальність страховика за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування передбачена практично кожним договором страхування, а також ст. 20 ЗУ "Про страхування", відповідно до якої страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору. Отже, поряд із вимогою про стягнення страхового відшкодування доцільно висунути вимогу про стягнення пені (штрафу) зі страховика. Слід зазначити, що в будь-якому випадку для вдалого захисту своїх прав необхідно дотримуватися основних страхових правил.

По-перше, страхувальник повинен мати необхідні документи, що підтверджують настання страхового випадку, а по-друге, звернення страхувальника після настання страхового випадку до страхової компанії має бути саме в термін, встановлений договором. Окремими позовними вимогами до страхової компанії можуть бути вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відповідно до ст. 1167 ЦКУ моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Наприклад, підставою для відшкодування такої шкоди фізичній особі в більшості випадків може бути затягування чи незаконна відмова страховика виплатити страхове відшкодування, у зв'язку з чим позивачу було спричинено моральну шкоду або інші втрати немайнового характеру.

Отже, повноважень Держфінпослуг цілком достатньо, щоб переконати страховика виконати вимоги закону. Але якщо звернення до цього органу не привело до бажаних результатів, страхувальникові слід використати інший спосіб захисту своїх прав, тобто звернутися до суду.