Водій в суді

Нерідко буває, що водію важко довести свою правоту працівнику ДАІ. Тому обійтися без оскарження не вийде. Дієвим буде оскарження до суду. Але наймати юриста – послуга недешева. Тому ця стаття дасть корисні поради як водію самостійно захистити себе в суді.

Порушення правил дорожнього руху, справи які розглядаються безпосередньо судами (а не посадовими особами ДАІ), вказані у ст. 221 КпАП України. Це ті правопорушення, за які передбачено адміністративне стягнення більш суворе, ніж штраф.

Найбільш поширеними з них є перевищення швидкості більш ніж 50 км/год., створення аварійної ситуації, керування транспортним засобом у стані сп'яніння тощо. Звертаємо увагу, що для цієї категорії справ строк накладення адміністративних стягнень складає не 2, а 3 місяці (ст. 38 КпАП). При розгляді справи у суді водій, який притягається до адміністративної відповідальності, має права, передбачені ст. 268 КпАП. А для нас важливо розібратися як їх ефективно використовувати.

Якщо Ви не визнаєте свою винність у правопорушенні, то ефективно буде подати на адресу суду (через канцелярію або рекомендованим листом із повідомленням) клопотання, у якому викласти свою позицію та просити суд дослідити докази (долучити до справи документи, викликати у судове засідання свідків, провести експертизу тощо, залежно від характеру правопорушення та обставин справи). В такому випадку у клопотанні слід просити закрити справу за відсутністю у Ваших діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Потрібно просити викликати свідків, указаних у первинних документах про правопорушення, або таких, щодо яких зрозуміло, звідки з'явилися їхні свідчення, оскільки до інших судді можуть ставитися з недовірою. У ряді випадків, за наявності протиріч, є ефективним клопотання про виклик до суду особи, яка склала протокол, або, наприклад, лікаря-нарколога, який проводив огляд на стан сп'яніння, тощо. Також необхідно просити у суду долучити до справи ті документи, що підтверджують Вашу невинуватість або дають підстави для сумнівів у доказах, викладених у протоколі.

Незалежно від того, чи визнаєте Ви винність у правопорушенні, корисно додати характеристику з місця роботи, і не просто позитивну, а таку, у якій вказано, що Ви є акуратним водієм та що керування автомобілем необхідне Вам для виконання трудових обов'язків. Це різко знизить імовірність позбавлення права керування транспортними засобами, якщо така санкція за дане правопорушення передбачена КпАП. До справи також можна додати документи про сімейний стан (наявність дітей тощо), розмір заробітної плати (якщо він невеликий), стан здоров'я, оскільки, відповідно до ст. 33 КпАП України, усі зазначені обставини повинні враховуватися при обранні заходу адміністративного стягнення.

Звертаємо увагу, що згідно зі ст. 268 КпАП, особа повинна бути завчасно повідомлена про місце та час розгляду справи у суді. Розгляд справи за її відсутності можливий за двох умов: якщо її таким чином повідомлено і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. Формулювання закону таке, що будь-яке подібне клопотання перешкоджає розгляду у цій ситуації.

Це дає змогу, по-перше, оскаржувати будь-яку постанову, прийняту за Вашої відсутності, якщо Вас не було повідомлено про час розгляду справи, а доказом такого повідомлення може бути документ із Вашим підписом (розписка, поштове повідомлення). По-друге, клопотання про перенесення розгляду справи може допомогти дотягнути до закінчення строку накладення стягнення, у результаті чого справу буде закрито.

При розгляді таких справ водій має право скористатися правовою допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, у т. ч. й безпосередньо у суді при розгляді справи. У разі, якщо особа не володіє мовою судочинства, має бути залучений перекладач.

Про все це необхідно заявити клопотання, у т. ч. й про відкладення справи для виконання цих умов, особливо у випадках, коли термін між потенційним правопорушенням і розглядом справи є коротким (зокрема, менше 7 днів) або коли про дату розгляду справи не повідомили завчасно. Використання зазначених процесуальних прийомів перешкоджає необґрунтованому накладенню адміністративних стягнень, а якщо таке все ж відбувається за умови необґрунтованої відмови у клопотаннях, це є підставою для оскарження такої постанови в апеляційному порядку та її скасування або зміни.

У разі незгоди із постановою суду закон дозволяє (ст. 294 КпАП) звернутися із апеляційною скаргою на цю постанову. Апеляція (у скарзі зазначаються повні дані апелянта, повні реквізити постанови суду) подається через районний суд, суддя якого виніс постанову (пізніше справа разом зі скаргою передається до апеляційного суду). У разі наявності інших учасників процесу необхідно надати відповідну кількість копій скарги.

У скарзі зазначаються підстави, з яких постанова не відповідає обставинам справи та/або вимогам закону, та висловлюється прохання про скасування або зміну постанови. Суд апеляційної інстанції має право скасувати, змінити постанову або (у разі, якщо вважає апеляцію необґрунтованою) залишити її без змін. Рішення суду апеляційної інстанції подальшому оскарженню не підлягає, тому при поданні апеляції необхідно викласти усі можливі доводи про необґрунтованість постанови суду першої інстанції та бути готовим підтримати їх у судовому засіданні.

     Оскарження постанов працівників ДАІ
Водій, щодо якого винесено постанову може оскаржити її. Це прямо передбачено ст. 287 КпАП. Відповідно до ст. 288 КпАП постанова оскаржується або вищестоящій посадовій особі, якою винесено постанову, або у суді. При цьому право вибору між цими способами оскарження належить виключно особі, яка оскаржує постанову. Закон не передбачає можливості відмови, наприклад, у судовому розгляді справи через те, що постанова не оскаржувалася вищестоящій посадовій особі. Як правило, судове оскарження є більш ефективним.

У разі оскарження постанови вищестоящій посадовій особі скарга подається до органу, який виніс постанову, для передачі її разом із самою скаргою вищестоящій посадовій особі. У разі оскарження постанови до суду - подається відповідно до вимог КАС України безпосередньо до суду. Дещо дискусійним є питання про те, як повинен називатися документ, із яким особа звертається до суду: "скарга" чи "позовна заява". Пов'язано це з тим, що ст. 288 КпАП відсилає щодо порядку розгляду до КАС України. З правової точки зору правильно звертатися і до суду зі скаргою. Оскільки ст. 288 КпАП відсилає до КАС України тільки у частині порядку розгляду справи, а не дій скаржника чи назви документа. Більше того, вона не передбачає різних назв документа при оскарженні вищестоящій посадовій особі та до суду. І до того ж прямо вказує на те, що розгляд відбувається із особливостями, передбаченими КпАП України. А це відноситься, зокрема, і до назви документа.

Проте частина суддів повертає скарги і вимагає саме звернення із позовною заявою за адміністративним позовом. У будь-якому випадку слід звертатися до місцевих загальних судів як адміністративних судів за місцем проживання позивача або відповідача на вибір позивача. Також у будь-якому разі відповідно до ч. 5 ст. 288 КпАП при зверненні до суду із такою скаргою чи позовом особа звільняється від сплати судового збору. Сплату витрат на матеріально-технічне забезпечення розгляду справи КАС не передбачає взагалі. Якщо суддя ухвалою про залишення заяви без руху вимагає сплатити ці платежі - це є підставою для апеляційного оскарження ухвали.

Строк оскарження постанови - 10 днів з моменту її винесення (п. 1.2 довідки ВАСУ від 29.01.2010 р.). Проте у випадку наявності поважних причин пропуску строку його може бути відновлено (зокрема, ст. 102 КАС). Підставою для цього, зокрема, може бути отримання постанови (наприклад, винесеної відповідно до ст. 141 КпАП) із запізненням - після закінчення 10-денного строку. За цією категорією справ вимога при зверненні до суду - визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення (п. 1 ч. 3 ст. 105 КАС). Одночасно можливо вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди (ст. 21 КАС). У такому випадку вони повинні розглядатися у тому ж провадженні.

У самій скарзі або позовній заяві слід вказати назву суду, до якого звертаєтеся, повні дані (П. І. Б., адресу, телефон) свої, дані (назву, адресу, якщо відомий - телефон) відповідача. Таким є орган внутрішніх справ, співробітником якого є відповідна посадова особа, і який є юридичною особою (у ряді випадків таким є управління ДАІ регіону, а не ВДАІ району). Необхідно викласти обставини справи, зміст позовних вимог, а також якими доказами керуєтеся при зверненні до суду. Заява/скарга підписується особою, що її подає, або представником, в останньому випадку додається копія довіреності із зазначенням таких повноважень. Також зазначається перелік документів, що додаються. Необхідно при зверненні до суду додати копії заяви/скарги згідно з кількістю учасників процесу (відповідачів, третіх осіб), а також відповідну кількість копій документів, що додаються.

При цьому варто зазначити, що ч. 2 ст. 71 КАС покладає обов'язок доведення за цією категорією справ на відповідача. Тобто саме ДАІ має довести правомірність своїх дій і винесеної постанови. За відсутності таких доказів постанова повинна бути винесена на користь позивача (скаржника). Це є перевагою оскарження таких постанов саме у судовому порядку. З іншого боку, суд не має права оцінювати докази та вирішувати, чи їх достатньо, на етапі прийняття позовної заяви (скарги). Відповідно до ст. 161 КАС ці рішення суд приймає тільки при вирішенні справи. Тому якщо на цій підставі (недостатньо, з точки зору суду, доказів) скаргу/заяву повертають або залишають без руху, це є приводом для оскарження такої постанови (ухвали) в апеляційному порядку.

Права та обов'язки сторін передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України. Зокрема, кожен учасник процесу може подавати свої докази, доводи, міркування і клопотання як в усній, так і у письмовій формі, а також заперечення на клопотання інших осіб, висловлювати свою думку з питань, що виникають при розгляді справи, ставити питання учасникам процесу, свідкам тощо.

Перед розглядом справи по суті суд зобов'язаний провести попереднє судове засідання. У ньому з'ясовується можливість досудового врегулювання спору (що, як правило, є неможливим за цією категорією справ), позиції сторін, а також, які факти необхідно встановити і якими доказами вони підтверджуються. Сторони мають або надати докази, якими планують обґрунтовувати свою позицію, або повідомити про них суд (чи заявити клопотання про їх витребування) саме до або під час попереднього розгляду справи.

Пізніше це можна робити тільки у випадках, коли з якихось причин надати докази або заявити про них раніше було неможливо (зокрема, коли внаслідок зміни правової позиції іншої сторони є необхідність довести якісь нові обставини). При розгляді справи кожен учасник процесу має право висловити свою думку про клопотання інших учасників процесу. Особливо варто зазначити можливість мати представника зі справи.

Даючи пояснення щодо справи, варто акцентувати на тих обставинах, які свідчать про неправомірність дій посадової особи ДАІ. Але слід бути готовим і відповісти на питання як інших учасників процесу, так і суду. Аналогічно можна ставити питання іншим учасникам процесу, зокрема, представнику відповідача, залежно від конкретних обставин, доводячи таким чином неправомірність його дій (зокрема, про їх відповідність конкретним нормам закону або підзаконних актів).

Під час виступу у судових дебатах необхідно, із урахуванням того, що було встановлено під час судового розгляду справи, викласти свою правову позицію та висловити свою думку про відсутність правової позиції відповідача та неправомірність його дій, невідповідність закону та обставинам справи самої постанови. Справа розглядається судом 5 днів з моменту відкриття провадження у справі. У виняткових випадках суд може продовжити розгляд справи до 5 днів. Постанова суду у справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Таким чином, оскарження неправомірних дії працівників ДАІ можливе для кожного водія, який не лінується читати.