Транспортний податок: пільги

Питання пільг завжди було і буде актуальним, оскільки воно пов'язане з економією коштів. В цих питаннях досить добре допомагає розібратися роз'яснення Державної податкової адміністрації затверджене наказом від 20.04.2010, № 268 "Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення". Таким чином, щодо пільг найбільш цікавими питаннями є:

1. Щодо права на пільгу зі сплати податку з власників транспортних засобів інвалідів Великої Вітчизняної війни у власності яких є легковий автомобіль з об'ємом двигуна більше 2500 куб. см

2. Щодо визначення платником податку власника транспортного засобу чи особи, яка користується ним за дорученням

Відповідно до статті 1 Закону № 1963 платниками податку є, зокрема, громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, що визначені як об'єкти оподаткування під відповідним кодом за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності. Статтею 6 Закону № 1963 встановлено, що якщо право користування транспортним засобом передано фізичною особою за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу.

3. Щодо можливості сплачувати податок з власників транспортних засобів при проходженні техогляду особою, яка керує транспортним засобом за дорученням

Статтею 6 Закону № 1963 встановлено, що якщо право користування транспортним засобом передано фізичною особою за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу. Отже, якщо власник бажає, щоб за нього податок з власників транспортних засобів сплачувала особа, яка користується його автомобілем, необхідно цей момент передбачити у дорученні на право користування транспортним засобом.

4. Щодо пільг фізичним особам по сплаті податку з власників транспортних засобів

Відповідно до статті 4 Закону № 1963 від сплати податку звільняються:
інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12 Закону № 796), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, – категорія 1;
учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:
з моменту аварії до 1 липня 1986 року – незалежно від кількості робочих днів;
з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів;
у 1987 році – не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);
особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, – категорія 2;
особи, зазначені у пунктах 3 і 4 статті 14 Закону № 796, до їх відселення та протягом трьох років після переселення із зони гарантованого добровільного відселення чи зони посиленого радіоекологічного контролю, а саме:
учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:
у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – від 1 до 5 календарних днів;
у зоні відчуження в 1987 році – від 1 до 14 календарних днів;
у зоні відчуження в 1988 – 1990 роках – не менше 30 календарних днів;
на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 році, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які:
постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01.01.93 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років, – категорія 3;
особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 01.01.93 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, – категорія 4.

Підставою для надання пільг особам, зазначеним у пунктах 1 і 4 статті 14 Закону № 796 (до зазначених осіб відносяться громадяни – 1 та 4 категорій), є посвідчення встановленого зразка. Особи, зазначені у статтях 4 – 11 Закону № 3551. Підставою для надання пільг особам, зазначеним у статтях 4 – 11 Закону № 3551, є посвідчення встановленого зразка. Особи, зазначені у статтях 6 і 8 Закону № 3721 (ветерани праці та особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною). Відповідно до статті 6 Закону № 3721 ветеранами праці визнаються громадяни, які сумлінно працювали в народному господарстві, державних установах, організаціях та об'єднаннях громадян, мають трудовий стаж (35 років – жінки і 40 років – чоловіки) і вийшли на пенсію, а також інші громадяни, які визнаються ветеранами праці згідно із підпунктами "а", "б" і "в" цієї статті (громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах; пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран праці"; інваліди 1 і 2 груп, які одержують пенсії по інвалідності, загальний трудовий стаж яких становить не менше 15 років).

Відповідно до статті 8 Закону № 3721 особами, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, вважаються Герої Соціалістичної Праці, Герої України та повні кавалери ордена Трудової Слави. Щодо можливості віднесення ветеранів військової служби до ветеранів праці, слід керуватися статтею 6 Закону № 3721. Якщо ветеран військової служби одночасно має трудовий стаж, передбачений у статті 6 Закону № 3721 (тобто до вступу на військову службу чи після звільнення в запас або відставку працював у зазначених установах та організаціях), то він може бути визнаний у встановленому порядку ветераном праці та користуватися відповідними пільгами. Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчення і нагрудного знака "Ветеран праці", затвердженого постановою № 521, документом, що підтверджує статус ветерана праці, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації, є відповідне посвідчення. Обчислення трудового стажу, необхідного для визнання громадян ветеранами праці, здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1788. Посвідчення і нагрудний знак видаються ветеранам праці за місцем проживання органами, що призначають пенсії (для військових пенсіонерів – військовими комісаріатами).

Інваліди незалежно від групи інвалідності (особи зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності та необхідності в соціальній допомозі і захисті). Підставою для надання пільги є пенсійне посвідчення або довідка лікарняно-трудової експертної комісії. При розгляді питання щодо можливості надання пільги одному з батьків, які доглядають дитину-інваліда, або інваліда з дитинства, забезпечення автомобілем здійснюється відповідно постанови № 999. Підставою для забезпечення інвалідів автомобілями є висновок обласної, центральної міської у містах Києві та Севастополі, республіканської в Автономній Республіці Крим медико-соціальної експертної комісії про наявність в інваліда медичних показань для забезпечення автомобілем і наявність або відсутність протипоказань до керування ним. У реєстраційних документах на автомобіль підрозділом МВС робиться позначка про видачу автомобіля головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, а також про заборону відчуження автомобіля та передачі права керування ним без дозволу головного управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Якщо автомобіль видано для обслуговування інваліда одному з батьків, які доглядають дитину-інваліда або інваліда з дитинства, то за наявності у такого інваліда документа, що підтверджує інвалідність, довідки про медичні показання для забезпечення автомобілем з ручним або із звичайним керуванням та висновку щодо протипоказань на керування транспортними засобами, податок з власника такого транспортного засобу не справляється. Пільги відповідно до пунктів "а" – "б" статті 4 Закону № 1963 надаються зазначеним в цьому пункті категоріям громадян відносно одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м. Таким чином, пільга фізичним особам по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів надається визначеним у пунктах "а" і "б" статті 4 Закону № 1963 категоріям громадян за один легковий автомобіль або мотоцикл чи човен моторний, що відповідають вказаним в статті 4 Закону № 1963 параметрам (умовам). Пільг для громадян, які мають у власності інші, ніж зазначено в статті 4 Закону № 1963 транспортні засоби, Законом не передбачено, тому такі громадяни повинні сплачувати податок у порядку і розмірах, встановлених цим Законом.

Громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, взяті на облік в Україні до 1990 року включно, та вантажні автомобілі (код 8704) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. см до 1990 року випуску включно, звільняються від сплати податку на 50 відсотків щодо одного з зазначених автомобілів. Для отримання пільги потрібно, щоб легковий автомобіль було до 1990 року включно зареєстровано в Україні. Якщо легковий автомобіль до 1990 року в Україні не обліковувався, а був ввезений та зареєстрований, наприклад у 1994 році, то власнику такого автомобіля не надається право на пільгу. Пільга надається останньому власнику легкового автомобіля, якщо цей автомобіль до 1990 року включно було зареєстровано в Україні за будь-яким власником. Щодо вантажних автомобілів, то зазначена пільга надається незалежно від країни виробництва та дати реєстрації такого транспортного засобу в Україні. Вказана пільга надається щодо одного легкового автомобіля або одного вантажного автомобіля за вибором платника податку. Пільги, визначені статтею 4 Закону № 1963, не поширюються на транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, крім легкових автомобілів для інвалідів (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України.

5. Щодо пільг по податку з власників транспортних засобів ветеранам органів внутрішніх справ

Статтею 4 Закону № 1963 визначено категорії громадян, які мають пільги по сплаті податку з власників транспортних засобів. До них, зокрема, відносяться особи, зазначені у статтях 6 і 8 Закону № 3721, які звільняються від сплати податку щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м. Крім того, громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 8703), з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, взяті на облік в Україні до 1990 року включно, та вантажні автомобілі (код 8704) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. см до 1990 року випуску включно, звільняються від сплати податку на 50 відсотків щодо одного із зазначених автомобілів. До переліку осіб, визначених в статті 6 Закону № 3721, ветерани внутрішніх справ не віднесені. Згідно із вказаною статтею, ветеранами праці визнаються громадяни, які сумлінно працювали в народному господарстві, державних установах, організаціях та об'єднаннях громадян, мають трудовий стаж (35 років – жінки і 40 років – чоловіки) і вийшли на пенсію, а також інші громадяни, які визнаються ветеранами праці згідно із підпунктами "а", "б" і "в" цієї статті (громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах; пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран праці"; інваліди 1 і 2 груп, які одержують пенсії по інвалідності, загальний трудовий стаж яких становить не менше 15 років).

Статтею 6 Закону № 3721 передбачено, якщо ветеран органів внутрішніх справ має трудовий стаж (тобто до вступу на військову службу чи після звільнення в запас або відставку працював у вищеназваних установах та організаціях), то він може бути визнаний у встановленому порядку ветераном праці та користуватися відповідними пільгами. Обчислення трудового стажу, необхідного для визнання громадян ветеранами праці, здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1788. Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчення і нагрудного знака "Ветеран праці", затвердженого постановою № 521, документом, що підтверджує статус ветерана праці, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації, є відповідне посвідчення. Посвідчення і нагрудний знак видаються ветеранам праці за місцем проживання органами, що призначають пенсії (для військових пенсіонерів – військовими комісаріатами). Враховуючи зазначене, для отримання пільги по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів при проходженні технічного огляду автомобіля громадянину потрібно надати органам ДАІ посвідчення "Ветерана праці".

сентябрь 14, 2010
АвтоТема № 38
Автоправо