Штраф: прийоми самозахисту
Коли можна не пред'являти водійське посвідчення?
Водій зобов'язаний мати при собі і пред'явити на вимогу співробітнику міліції чи ДАІ водійське посвідчення. Але варто не забувати, що згідно з Правилами дорожнього руху (далі – ПДР), водій – особа, яка керує транспортним засобом. Тобто якщо громадянин миє чи ремонтує автомобіль, вмикає чи вимикає охоронну сигналізацію, забирає щось із салону, то він не є водієм. Адже ніяким транспортним засобом він не керує.
Автомобіль стоїть, максимум прогрівається, працює кондиціонер, але не рухається. Припустимо, що особа в стані сп'яніння забирає свої речі з автомобіля, а в цей час під'їхав наряд міліції і вимагає документи. Особа в стані легкого сп'яніння. Але ця особа не зобов'язана пред'являти водійське посвідчення. В цей момент ця людина не керує транспортним засобом, тобто особа не водій. Наприклад, мити автомобіль в стані алкогольного сп'яніння чинним законодавством не заборонено (хоча, можливо, і не варто). Часом працівники міліції можуть запитати: "А звідки ми знаємо, що ви Петренко П. П., в техпаспорті Вашої фотокартки немає?". В такому випадку потрібно пред'явити будь-який інший документ – паспорт (в тому числі і закордонний), військовий квиток, студентський квиток тощо. Пред'явіть документ, який посвідчує Вашу особу. Ці документи вони все одно будуть змушені повернути.
Варто окремо зазначити, що технічний паспорт (талон) не підлягає вилученню. Це один з найважливіших документів, який потрібно водію завжди мати при собі . Цей документ підтверджує право власності, він не підлягає вилученню, яке б порушення ви не вчинили. Звісно, в порядку виключення будь-який документ може бути вилучений, якщо є сумніви в його справжності, і направлений на спеціальну криміналістичну експертизу.
А свідки хто?
Типовим порушенням прав громадян є відмова співробітника міліції вписати в розділ протоколу "Свідки" дані пасажирів. Улюблене пояснення інспекторів: "Пасажири – не свідки, а зацікавлені особи". Але виникає питання: чи може дружина, тітка, брат, сусід, співробітник бути свідком в кримінальній чи цивільній справі? Звісно, що так! Відповідно до ст. 98 Кримінально-процесуального Кодексу України, як свідок може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, які відносяться до справи. Тільки суд може оцінити їх показання, а інспектор має добросовісно їх записати. Іноді, коли інспектор не вносить в протокол імена пасажирів (або не закреслює ці графи), він залишає можливість вписати "підставних" свідків. А згідно з 384 статтею Кримінально Кодексу України, за завідомо неправдиве показання передбачена кримінальна відповідальність у вигляді обмеження волі до двох років. Тому в таких випадках варто самостійно вписати свідків (їх прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання) в графу "Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення".
Якщо проїхав на червоний сигнал світлофора?
Проїзд на червоний сигнал світлофора може бути допустимий у випадку, передбаченому п. 8.11. ПДР – водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Тому в протоколі про адміністративне правопорушення в графі "Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення" пишемо: "Виїхав на перехрестя в момент, коли миготливий сигнал світлофору змінився на жовтий. Щоб не вдаватися до екстреного гальмування, та не створювати аварійно-небезпечну ситуацію на перехресті, я, виконавши вимоги ПДР (п. 8.10), звільнив перехрестя". Ставимо підпис та закреслюємо незаповнені графи протоколу.
Зупинка в забороненому місці
Це також може бути правомірним діянням і, відповідно, без штрафу. Такими місцями можуть бути перехрестя, зупинка для громадського транспорту. Наприклад, зупинка у зв'язку з погіршенням фізичного стану здоров'я (майже знепритомніння, тяжке дихання і т. ін.). Подібна зупинка може бути у випадку, коли двигун заглух (увімкнена аварійна сигналізація, стоїть знак аварійної зупинки), але водій, відремонтувавши його, готовий продовжити рух. Таким чином, зупинка дозволяється в будь-якому забороненому місці, якщо це вимушена зупинка.
Недотримання рядності
Досить часто буває, коли ДАІ намагається неправомірно притягнути до адміністративної відповідальності за недотримання рядності. Наприклад, водій наїхав на суцільну лінію, переїхав стоп-лінію перед перехрестям. Але зберігати рядність в умовах великого міста досить важко, особливо в умовах заторів. Тому в подібних ситуаціях такі дії можуть бути пояснені інспектору тим, що:
– "підрізав" сусідній автомобіль і, щоб уникнути зіткнення, водій від'їхав в сторону;
– об'їжджав вибоїну на дорозі;
– дорогу перебігала якась людина чи тварина;
– машина, що попереду, заглухла, і тому ви були змушені зупинитися за нею, через те і переїхали стоп-лінію.
Перевищення швидкості
Перевищення швидкості – це як найпоширеніше порушення з боку водіїв, так і популярна можливість для фальсифікації з боку працівників ДАІ. Саме тому вам важливо мати чітку позицію, і починати захищати її потрібно вже з моменту зупинки. Варто знати, що ст. 122 Кодексу України про Адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за перевищення швидкості руху тільки більш, ніж на 20 км/год. Не всі водії знають про цю особливість українського законодавства, а особливо іноземні водії. Чим співробітники ДАІ із задоволенням користуються.
У працівників ДАІ є спеціальні засоби для виміру швидкості руху транспортних засобів, але не всі знають, що для того, щоб ці виміри були допущеними в якості доказів в суді, вони повинні відповідати певним вимогам, встановленим Законом України "Про метрологію й метрологічну діяльність". Тобто кожний прилад повинен пройти перевірку і періодичну повірку. На такі прилади потрібно мати відповідні документи, які підтверджують, що цей прилад пройшов ці заходи.
Зустрічаються ситуації, коли на прилад взагалі ніяких документів немає, він не пройшов повірку, або даний тип засобів вимірювальної техніки не сертифікований в Україні. У цьому випадку результати вимірів як доказ використані бути не можуть, і якщо за перевищення швидкості на водія складається адмінпротокол, то у своїх поясненнях водій може вказати на ці обставини. Як і на те, що документи на засіб вимірювальної техніки інспектор показати відмовився, у результаті чого законність застосування приладу перевірити не вдалося.
Після цього в суді потрібно заявити клопотання про закриття справи за відсутністю складу правопорушення, мотивуючи його тим, що належних і зібраних без порушення закону доказів перевищення швидкості в справі немає. Знайти їх суд у більшості випадків не може, оскільки в протоколі рідко буває зазначений серійний номер вимірювального приладу, і навіть якщо у суду виникне бажання зажадати документи на цей прилад з ДАІ, то нез-розуміло, на який же прилад їх вимагати.
Наступна ситуація: на ділянці, де обмеження швидкості 60 км/год, водія обвинувачують у перевищенні на підставі показань приладу – 81 км/год. Тим часом, кожний прилад має похибку вимірів. До речі, якщо похибка невідома, то відповідно до вимог того ж Закону "Про метрологію й метрологічну діяльність", використання результатів вимірів взагалі неможливо. Але часто, як у наведеному випадку, розходження між величиною швидкості, з якої починається можливість покарати водія, і показаннями приладу, – менше тої самої похибки у вимірах.
Знову ж, водії часто не знають цього, тому і згоджуються з неправомірними обвинуваченнями інспектора. Якщо така ситуація мала місце, то в протоколі теж необхідно вказати на ці обставини. Також більшість приладів, що є у ДАІ, дозволяють інспекторові пред'явити водієві лише цифри швидкості, але не надають доказів приналежності даної швидкості конкретному автомобілю. Тим часом, на приладі може відбитися швидкість більш масивного або транспортного засобу, що рухається з більшою швидкістю. Відсутність доказів прив'язки цієї швидкості до конкретного транспортного засобу не дозволяє використовувати дані виміри при обвинуваченні водія.
Дорожньо-транспортна пригода (ДТП)
Згідно з Правилами дорожнього руху, ДПТ – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Таким чином, ДТП не є непорозумінням, про яке можна буде забути через декілька хвилин. Реальність взаємовідносин з автомобілем така, що відшкодування шкоди, яка здалася незначною на перший погляд, "влетить в копійку" при відновлені авто, а про здоров'я і говорити не потрібно – легкий, на перший погляд, синячок може через декілька тижнів вилитися в серйозний медичний діагноз. Тобто наслідки вражають, і не дозволяють легковажно ставитися до ДТП.
Як слідує із наведеного вище визначення ДТП, ознаками пригоди на дорозі є:
1. Спричинення фізичної шкоди потерпілому;
2. Спричинення матеріальної шкоди чи пошкодження майна (автомобіля).
У зв'язку з цим необхідно визначити, яка ознака буде характеризувати ДТП як дорожню пригоду.
Для визначення ДТП як події суттєве значення мають наслідки такої події. Так, якщо ні пішоходи, ні люди, які знаходилися в автомобілі, не отримали тілесних пошкоджень, ДТП не буде кваліфікуватися як злочин. Навіть у випадку, якщо учасники аварії отримали легкі тілесні пошкодження, ДТП також не буде кваліфікуватися за ст. 286 ККУ, тобто як злочин. Але для того, щоб відшкодувати отриману майнову шкоду потрібно, як правило, подавати позов до суду. А для цього потрібне документальне підтвердження вини особи, що завдала збитків.
Досить часто при ДТП, де хтось отримав тілесні ушкодження, порушується кримінальна справа з нескінченним строком її вирішення. Слідчі це пояснюють тим, що кримінальна справа порушена по факту, а не щодо особи, де регламентований строк досудового слідства в 2 місяці. Таким чином, потрібно письмовими заявами витребувати довідку про ДТП (часто одразу не дають) та подавати в прокуратуру скарги про затягування досудового слідства, що має значно прискорити досудове слідство.
Отже, ми бачимо, що на неправомірні звинувачення є законна протидія. Але й не потрібно забувати про правила безпеки на дорозі, адже звинувачення працівників ДАІ не завжди є неправомірними.