Продаж авто

Ще з часів виникнення перших податків і зборів, люди почали шукати різні варіанти, щоб якомога менше їх платити. Адже кожна людина прагне досягати поставлених цілей при найменших затратах (або в ідеалі взагалі без них). І тому питання економічної вигідності особливо актуальне також і при купівлі-продажу (далі – відчуження) автомобілів, що й так потребує значних витрат.

Тому нерідко виникають питання з приводу того, як вигідніше продати автомобіль. На практиці найпоширенішими способами продажу автомобілів зазвичай є:
1. "Продаж" за генеральною довіреністю (що в своїй суті взагалі не є продажем);
2. Договір купівлі-продажу, який укладається у нотаріуса;
3. Договір купівлі-продажу, який укладається на товарній біржі.
Як продавців так і покупців цікавить як би менше заплатити і при цьому не мати ніяких ризиків. Деякі радять, мовляв: "Генеральна довіреність – це найшвидше і найдешевше. Половина України їздить і ніяких проблем не виникає". Інші ж кажуть: "Реальний продаж найзручніше і дешевше робити через товарні біржі, бо вони є майже біля кожного МРЕВ". А особливо уважні до ризиків будуть наполягати, що краще трохи більше заплатити, але продавати через нотаріуса, щоб у подальшому уникнути проблем зі сплатою Податку з доходів фізичних осіб (далі – ПДФО)". То все ж, як краще продати свій автомобіль???

I. Зняття з реєстрації
Перед відчуженням (купівля-продаж, міна, дарування) автомобіль повинен бути знятий з обліку в органах ДАІ. Відчуження автомобіля, не знятого з обліку у підрозділах ДАІ, не провадиться.
Зняття з обліку автомобілів здійснюється після їх огляду в органах ДАІ на підставі заяви власника (за друк якої також стягується плата) з поданням документа, що засвідчує його особу. При відчуженні автомобіля, що належить кільком власникам, зняття з обліку провадиться на підставі спільної заяви або нотаріально засвідченого доручення на право відчуження, що видається на ім'я одного з власників.

Огляд проводиться працівниками реєстраційно-екзаменаційного підрозділу ДАІ (РЕП ДАІ) за місцем реєстрації автомобіля та експертом експертно-криміналістичного відділення з автотехнічних досліджень МВС на відповідність ідентифікаційних номерів вузлів i агрегатів обліковим даним, перебування в розшуку за наявною інформацією баз даних викраденого транспорту та технічного стану транспортного засобу. Такий огляд може видати сюрприз, що в автомобілі перебиті номери, і що він взагалі в розшуку. Такі випадки трапляються навіть при перепродажу. Тому варто бути впевненим у своєму авто, щоб він не потрапив на штрафмайданчик.

Не можна зняти з обліку автомобіль, щодо якого винесено рішення суду про накладення на нього арешту або заборону зняття з обліку чи постанову слідчого про накладення арешту, а також автомобіль, що є речовим доказом у кримінальній справі (у нашому прикладі, в розшуку).

При знятті автомобіля з обліку у зв'язку з відчуженням номерні знаки здаються i видаються номерні знаки для разових поїздок, а у свідоцтві про реєстрацію (техпаспорті) робляться відмітки "Транспортний засіб знятий з обліку для реалізації в межах України", про вилучення попередніх номерних знаків, зазначаються серія та цифри номерних знаків для разових поїздок, а також термін, протягом якого вони можуть використовуватись (він не повинен перевищувати трьох місяців). У новому техпаспорті відрізають один кут. Термін використання номерних знаків для разових поїздок може бути продовжено, про що свідчить підпис уповноваженої особи та відтиск печатки РЕП ДАІ. Так можуть продовжувати до 1 року.
У разі втрати техпаспорта зняття з обліку відбувається на підставі реєстраційної картки на автомобіль, що зберігається в РЕП ДАІ за місцем його реєстрації. Замість загубленого техпаспорта видається засвідчена копія реєстраційної картки.

II. Способи продажу автомобіля
1. "Купівля-продаж" автомобіля за "генеральною довіреністю"
Першою розглянемо таку оптимізаційну схему продажу як "купівля-продаж" автомобіля за "генеральною довіреністю". Популярність даного методу "придбання" автомобіля полягає, перш за все, в швидкості досягнення поставленої сторонами мети. Так, для отримання документа на право використання і розпорядження автомобілем як правило достатньо всього лише півгодини часу. Саме за цей час, здійснивши похід до нотаріуса, можна оформити "генеральну довіреність". Поняття "купівля-продаж" та "генеральна довіреність" в контексті даної статті взяті в лапки не випадково. Далі ми розглянемо чим це пояснюється.

"Купівля-продаж"
Відповідно до частини 3 статті 244 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003, № 435-IV (далі – ЦКУ) довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, тобто не передбачається перехід права власності на об'єкт, що відчужується, а лише представництво. За договором купівлі-продажу (ст. 665 ЦКУ) одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, тобто відбувається оформлення переходу права власності.

При передачі права користування та розпорядження транспортним засобом фізичною особою-власником транспортного засобу (довірителем) на підставі довіреності іншій особі, право власності на транспортний засіб залишається незмінним, тобто не здійснюється відчуження майна і право розпорядження власністю (транспортним засобом) залишається за довірителем-власником.

З цього слідує, що хоч фактично (де-факто) автомобіль відчужується, юридично (де-юре) він залишається власністю власника-довірителя. Але при цьому не виникає потреба сплати податку з доходів фізичних осіб, як це відбувається при юридичній купівлі-продажу. Тобто досягається ціль – якомога вигідніше купити/продати авто. Таким чином написання в лапках поняття "купівля-продаж" пояснюється тим, що пишемо одне, а в умі розуміємо інше.

"Генеральна довіреність"
Найперше варто відзначити, що нині діючий Цивільний кодекс України не містить такого поняття, як "генеральна довіреність". Фактично так кажуть лише у народі, розуміючи під цим більший обсяг прав управління майном довірителя довіреною особою. У зв'язку з цим, прийшовши до нотаріуса, і довіритель, і довірена особа повинні бути готові до того, що перший видасть, а другий отримає не "генеральну довіреність", а "довіреність на право користування і розпорядження автомобілем". Проте, не дивлячись на відмінність форм, їх зміст ідентичний.
Довіреність на право користування і розпорядження автомобілем, як правило, включає в себе всі права або частину прав по користуванню і розпорядженню автомобільним транспортом.

Ризики
Але з таким видом "продажу" пов'язано ряд ризиків.
1. Відміна довіреності
Стаття 249 ЦКУ передбачає право особи, що видала довіреність, у будь-який момент її відмінити. Тобто такі правовідносини мають підкреслений тимчасовий характер, існують тільки з волі та до відміни свого волевиявлення однією зі сторін, що, звісно, докорінно відрізняється від відносин власності. Тому "продаж за генеральною довіреністю" породжує величезну кількість конфліктів, захистити учасників яких, особливо покупця, часто неможливо.
Побоюватися дійсно є чого, адже реалізація (придбання) автотранспортного засобу через довіреність на право користування і розпорядження автомобілем не є безпроблемною як для довірителя, так і для довіреної особи.

Нерідкі випадки, коли одна із сторін використовує свої повноваження на шкоду іншій стороні. Так, наприклад, довіритель, відповідно до статей 248, 249 ЦК, може практично наступного дня після оформлення генеральної довіреності і отримання грошових коштів, відмінити її. Або з часом виставити реальні чи надумані претензії, які можуть стати підставою для відміни виданої довіреності і повернення автомобіля. Причинами для таких претензій можуть служити зміна кольору автомобіля, зміна типу або моделі автомобіля, невчасний ремонт, заміна двигуна, кузова автомобіля, передоручення автомобіля "не тим" третім особам, несвоєчасний розрахунок.

У свою чергу довірена особа, враховуючи, що при видачі (отриманні) довіреності на право користування і розпорядження автомобілем не вимагається доказу передачі грошей довірителю, може під різними приводами тривалий час користуватися автомобілем, не розрахувавшись повністю з її власником. Більш того, така особа, не виплативши грошових коштів, належних до сплати за домовленістю довірителю, скориставшись умовами, що містяться в довіреності, може переоформити автомобіль на себе, продати його або подарувати, здати в оренду або закласти його в забезпечення своїх зобов'язань.

2. Смерть довірителя і як наслідок припинення довіреності. Автомобіль переходить до спадкоємців (не відомо як вони себе поведуть);
3. Стягнення боргів з довірителя третіми особами;
4. При оформленні протоколів ПДР і виписуванні штрафів, вимоги про оплату будуть приходити на юридичного власника (довіритель), як наслідок проблеми з проходження ТО і зняттям/постановкою на облік.
5. На автомобіль може бути накладений арешт і потім реалізований в погашення боргів.

У податкової свої поняття
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Законом "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-IV (далі – ЗУ "Про ПДФО").
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 зазначеного ЗУ "Про ПДФО" дохід – сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом.

Також варто зауважити, що згідно з цим п. 1.2. ст. 1 ЗУ "Про ПДФО", якщо майно платника податку передається іншій особі за довіреністю, умови якої передбачають право такої (іншої) особи продати майно або відчужити його в інший спосіб, крім такої передачі між членами подружжя у межах спільної часткової або спільної сумісної власності, то у таких випадках звичайна вартість майна, що передається, включатиметься до доходу платника податку з метою оподаткування. Тобто виникає обов'язок сплачувати 15 % ПДФО з вартості автомобіля.
У разі, якщо повірений повертає кошти, отримані внаслідок такого продажу (відчуження), довірителю у майбутньому, то сума таких коштів не включатиметься до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу повіреного.

Позитивна різниця між сумою таких коштів та звичайною вартістю майна, переданого за довіреністю, включатиметься до складу загального оподатковуваного доходу довірителя відповідного звітного податкового періоду.
Враховуючи наведене, якщо особа, якій видано довіреність продає транспортний засіб, вона згідно з цивільним законодавст-вом повинна повернути довірителю одержані від продажу гроші. У такому разі починають діяти норми статті 12 ЗУ "Про ПДФО" щодо оподаткування одержуваних довірителем доходів.

Податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому в статті 12 ЗУ "Про ПДФО", є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору.
Для оформлення договору платник податку зобов'язаний здійснити дії щодо сплати податку з доходу від операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, а нотаріус – дії щодо подання інформації податковому органу.

Отже, за ЦКУ, видача довіреності на право користування і розпорядження автомобілем – це виключно представництво, а от для цілей оподаткування довіреність, умови якої передбачають право повіреного продати майно або відчужити його в інший спосіб прирівнюється до куплі-продажу з відповідними податковими наслідками.
2. Договір купівлі-продажу, який укладається у нотаріуса
Зазвичай потребує суттєвих затрат часу і великої кількості документів (наприклад, згода другого з подружжя). Також цей варіант дорожчий, що можна побачити із наступних підрахунків.

Витратні платежі:
1) Податок з доходів фізичних осіб (далі – ПДФО)
Загальна ставка – 15 %
(товарні біржі, нотаріальне посвідчення)
Відповідно до ст. 12 ЗУ "Про ПДФО" дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 15 %.

Спеціальна ставка – 1 %
(лише при нотаріальному посвідченні)
При продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1% від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету АБО суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення. В інших випадках (наприклад, продаж вантажного автомобіля) здійснюється за загальною ставкою 15 %.

Сплата держмита відповідно до спеціальної ставки ПДФО
За посвідчення договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин та механізмів ставка державного мита відповідно до пп. "г" п. 3 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" від 21.01.93 р. № 7-93 становить:
- дітям, одному з подружжя, батькам – 1 % від суми договору, не нижчої за дійсну вартість транспортного засобу, іншої самохідної машини та механізму;
- іншим особам – 5 % від суми договору, не нижчої за дійсну вартість транспортного засобу, іншої самохідної машини та механізму.

Тобто мито нараховуватиметься виходячи із оцінки вартості транспортного засобу, яку визначив експерт. Така оцінка коштуватиме 200-250 грн. Зазвичай домовляються з експертом і він пише бажану продавцем вартість (занижена оцінка, але в межах розумного).
 Слід зазначити, що згідно з п. 18 ст. 4 Декрету № 7-93 від сплати держмита звільняються:
- інваліди I та II груп;
- інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), що загинули чи пропали безвісти, i прирівняні до них у встановленому порядку особи;
- громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3 та 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Проте звільненню від сплати держмита підлягатимуть зазначені категорії осіб, якщо в обох із сторін існує таке право, а у разі якщо одну із сторін звільнено за законодавством від сплати держмита, то друга сторона сплачує держмито у повному розмірі.
Тобто витрати по ПДФО за спеціальною ставкою можуть бути наступними:
1. 1 % + 1 % + 200 (250) грн.;
2. 1 % + 5 % + 200 (250) грн.
Все частіше стає поширеною практика, коли податкова служба насилає продавцям автомобілів через товарні біржі листи з вимогою з'явитися з приводу продажу рухомого майна (автомобіля). При візиті наполягають на сплаті 15 % ПДФО відповідно до суми, вказаної у біржовій угоді, а там може виявитися на диво смішна вартість – 100 грн. Тоді вони допитуються реально виручену суму за продаж, і з цієї суми вимагають сплатити 15 % ПДФО. Іноді можуть і поторгуватися.

2) Збір на обов'язкове пенсійне страхування
Відповідно до п. 7 ст. 1 ЗУ "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
А відповідно до п. 6. ст. 2 цього ж ЗУ об'єктом оподаткування є вартість легкового автомобіля.
Згідно з п. 8 ст. 4 ЗУ "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" цей збір сплачується у розмірі 3 % вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.

3) Послуги нотаріуса
Послуги нотаріуса за посвідчення договору купівлі-продажу транспортного засобу становить 5 % від вартості автомобіля.
3. Договір купівлі-продажу, який укладається на товарній біржі
Цей вид продажу справді найвигідніший, оскільки все що потрібно, це паспорти продавця і покупця. 15 % ПДФО не варто боятися, оскільки сума, яка фігурує в біржовій угоді становить 100 грн., відповідно податок буде сплачуватися із цієї суми. Податкова не завжди реагує на подібні договори, а якщо і відреагує, то можна буде торгуватися на якусь мінімальну суму податку, яку потрібно буде доплатити, але це все одно буде дешевше.
Для того щоб уберегти себе від можливих сюрпризів, при такому виді купівлі-продажу краще взяти розписку на всю суму купівлі-продажу вказавши дані автомобіля.

III. Реєстрація автомобіля
Державна реєстрація транспортних засобів здійснюється РЕП ДАІ за місцем реєстрації місця проживання власника автомобіля. За виникнення обставин, що перешкоджають реєстрації такого транспортного засобу за місцем проживання власника, як виняток з дозволу керівника РЕП ДАІ можлива їх реєстрація за місцем проживання родичів за їх письмовою згодою.
Правомірність придбання автомобіля підтверджується документами (скріпленими підписом відповідної посадової особи, i печаткою), виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та РЕП ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.

Такими документами є: довідки-рахунки; договори, в тому числі угоди, укладені на товарних біржах, та інші посвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортний засіб; засвідчена копія рішення суду із зазначенням особи, яка визнається власником транспортного засобу, його марки, моделі, року випуску, а також ідентифікаційних номерів вузлів та агрегатів; довідка органу соціального захисту населення, який виділив автомобіль; акт приймання-передачі транспортного засобу, виданий підприємством-виробником транспортного засобу; посвідчення митного органу про реєстрацію транспортного засобу в РЕП ДАІ або належним чином оформлені довідка-рахунок та вантажна митна декларація (засвідчена митним органом копія).

Реєстрація автомобіля, конфіскованого за рішенням суду, провадиться на підставі відповідного рішення суду із зазначенням марки, моделі, номерів кузова (рами) автомобіля, а також реєстраційних документів, зокрема техпаспорта у разі його наявності з відміткою РЕП ДАІ про зняття автомобіля з обліку. До реєстраційних документів додаються договір купівлі-продажу, довідка-рахунок тощо.

Власник автомобіля або його представник зобов'язаний зареєструвати його протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України. Термін реєстрації може бути продовжено у разі неможливості власника автомобіля (хвороба, відрядження, інші поважні причини) вчасно її провести.

Для здійснення реєстрації автомобіля необхідно подати заяву, написану власником автомобіля особисто, документи, що посвідчують його особу, правомірності придбання автомобіля, акт експертної оцінки його вартості, яка провадиться спеціалістом, що має чинні кваліфікаційні документи з оцінки транспортних засобів, техпаспорт автомобіля з відміткою про зняття з обліку.
При реєстрації автомобіль підлягає огляду з метою перевірки відповідності ідентифікаційних номерів вузлів i агрегатів обліковим даним, перебування в розшуку за наявною інформацією баз даних викраденого транспорту, а технічного стану – вимогам безпеки дорожнього руху.
Реєстрація автомобіля провадиться за умови сплати його власником передбачених законодавством податків, а також внесення в установленому порядку платежів за огляд автомобіля, реєстрацію та зняття його з обліку, відшкодування бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" при реєстрації легкового автомобіля, на який громадянин набув право власності шляхом купівлі, торговельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством), обміну, дарування (безоплатної передачі), успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом), його власник сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 % вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договору купівлі-продажу, довідки-рахунку торговельної організації, договору обміну, довідки органів митної служби, акта експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.

Розрахунки з перерахування коштів до Пенсійного фонду здійснюються на підставі акта експертної оцінки вартості автомобіля (домовляйтесь про занижену оцінку), який видається юридичними або фізичними особами, що мають відповідні документи на право проведення такої оцінки. Але якщо оцінка явно занижена, то є ризик, що РЕП ДАІ в постановці на облік. Такий акт оцінки потрібно подавати при визначенні держ-мита або плати у нотаріуса.
У разі реєстрації автомобіля працівниками РЕП ДАІ здійснюється контроль за внесенням до бюджету податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин i механізмів.
На заяві про реєстрацію автомобіля, яку подавав власник до РЕП ДАІ, ставиться відмітка із зазначенням номерів квитанцій про сплату послуг, спеціальної продукції та обов'язкових платежів, а квитанції додаються до реєстраційної справи. Квитанція про сплату податку з власників транспортних засобів повертається власнику автомобіля.

У разі коли власник автомобіля реєструє його за новим місцем проживання, то РЕП ДАІ надсилає за попереднім місцем його реєстрації запит. До одержання підтвердження з місця попередньої реєстрації власнику автомобіля на термін до трьох місяців видається тимчасовий реєстраційний талон i номерні знаки.

На зареєстрований технічно справний автомобіль видається техпаспорт, в якому не зазначається ідентифікаційний номер двигуна, два номерних знаки та талон про проходження державного техогляду.

Отже, як ми побачили, то найвигіднішим і найбезпечнішим способом продажу автомобіля є продаж через товарні біржі, але якщо продаж здійснюється один раз на рік, то вигідніше через нотаріуса. Довіреність, хоч і популярна, але вона не є продажем і несе велику кількість ризиків.