Незаконне вилучення автомобіля працівниками ДАI

Часом буває, що водія зупиняють співробітники ДАІ. Така ж звичайна для водіїв зустріч з працівниками ДАІ відбулася і з водієм нашої історії, проте з геть неочікуваним закінченням – автомобіль у водія був тимчасово вилучений. Оскільки тема незаконного вилучення автомобілів і їх утримання на спецмайданчиках ДАІ з ціллю незаконного стягнення плати є досить актуальною, то в цій статті ми розглянемо правову аргументацію незаконності таких дій.

Фабула
Так, співробітниками ДАІ був даний знак водію зупинитися. Він в свою чергу припаркував автомобіль на узбіччі дороги, з урахуванням вимог правил дорожнього руху – поза зоною дії знаків, що забороняють зупинку і стоянку транспортних засобів.

Після перевірки документів, працівник ДАІ склав Протокол про адміністративне правопорушення, а також одразу виніс Постанову у справі про адміністративне правопорушення, які під розписку вручив водію.

Отримавши вищевказані протокол та постанову, а також особисті документи  та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, водій вирішив зайти до супермаркету. Враховуючи той факт, що автомобіль був припаркований на узбіччі дороги з урахуванням вимог правил дорожнього руху –  поза зоною дії знаків, що забороняють зупинку і стоянку транспортних засобів, та не перешкоджав дорожньому руху, водій впевнено залишив автомобіль на місці.

На факт відповідності місця стоянки автомобіля вимогам ПДР вказує відсутність претензій з боку співробітників ДАІ до місця розташування даного автомобіля. А саме – посадова особа ДАІ не складала на водія протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з порушенням правил зупинки, стоянки, що створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Проте, коли водій вийшов із супермаркету, на нього чекав неприємний сюрприз –  на місці паркування автомобіля вже не було. Водій, звісно, одразу зателефонував за номером 102 та зробив заяву до міліції про зникнення автомобіля. Дочекавшись наряду міліції, водій надав письмову заяву про зникнення автомобіля та вжиття заходів щодо його розшуку.

Наступного дня оперативний черговий РВ УМВС України тієї області повідомив "приємну" новину, що розшукуваний автомобіль знаходиться на спеціальному майданчику ДАІ за конкретно вказаною адресою. Будь-які інші подробиці, зокрема підстави примусового вилучення належного водію автомобіля, міліціонеру були невідомі. Зрозуміло, що будь-якої письмової відповіді на заяву водія РВ УМВС України також не надало.

За зазначеною адресою на спеціальному майданчику ДАІ дійсно знаходився автомобіль водія, проте співробітники спецмайданчика не змогли пояснити причину вилучення автомобіля, лише надали копію протоколу огляду затриманого транспорту та наряд-замовлення на евакуацію транспортного засобу. При цьому пояснили, що оскільки перебування автомобіля на спеціальному майданчику є платною послугою ДАІ, то чим швидше водій сплатить необхідні платежі, тим скоріше він отримає свій автомобіль.

Зі змісту зазначених документів випливає, що автомобіль водія здав на спеціальний майданчик інспектор дорожно-патрульної служби, який в той день притягнув до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху цього водія. Він же був зазначений у наряді-замовленні як власник автомобіля. Крім того, згідно цього наряду, замовлення на евакуацію автомобіля надійшло від ДАІ, евакуація здійснювалась з того місця, де був припаркований, а підстава для евакуації – цитата: "безхоз".

Повернути автомобіль виявилося можливим лише після сплати всіх платежів, які встановлені УДАІ УМВС України в тій області на спеціальному майданчику.

Правовий погляд
Зазначені дії працівників ДАІ з вилучення автомобіля, утримання його на спеціальному майданчику та стягнення з водія плати за повернення автомобіля є протиправним та таким, що грубо порушують право власності.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами частини четвертої статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Підстави тимчасового затримання авто
В своєму листі від 06.04.2009, № 173-0-2-09 "Щодо правомірності застосування пристроїв для блокування коліс транспортних засобів у разі порушення їх власниками правил паркування" Мінюст також надавав роз'яснення щодо підстав тимчасового затримання автомобілів.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права та обов'язки суб'єктів – учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання регулюються Законом України "Про дорожній рух".

Можливість тимчасового затримання транспортного засобу передбачається частиною другою статті 52-1 цього Закону, згідно з якою Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України здійснює контроль за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, виконанням установлених Кабінетом Міністрів України правил паркування транспортних засобів, а у випадках та порядку, визначених законом, тимчасово затримує і доставляє транспортний засіб, у тому числі з використанням спеціальних транспортних засобів (коли розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), на спеціальні майданчики чи стоянки для тимчасового зберігання.

Відповідальність за порушення правил зупинки та стоянки транспортних засобів передбачена частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс), а порушення цих правил, що створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, – частиною третьою цієї ж статті Кодексу. За вчинення таких правопорушень на порушника може бути накладено стягнення у виді штрафу або громадських робіт.
Підстави тимчасового затримання транспортного засобу шляхом його блокування визначені статтею 2652 Кодексу.

Дана норма пов'язує тимчасове затримання автомобіля з низкою правопорушень, у вчиненні яких є підстави вважати водія винним. Це такі правопорушення як:
– керування транспортними засобами, що мають несправності гальмової системи, рульового управління, тягово-зчіпного пристрою чи інші несправності, з якими відповідно до встановлених правил їх експлуатація забороняється, своєчасно не пройшли державного технічного огляду (стаття 121 Кодексу);
– експлуатація транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені (стаття 121-1 Кодексу);
– керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що вимагаються Правилами дорожнього руху (стаття 126 Кодексу);
– керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (стаття 130 Кодексу);
– порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами (стаття 1321 Кодексу);
– обладнання власниками або водіями транспортних засобів спеціально прихованими або замаскованими місцями, які використовуються для перевезення нелегальних мігрантів (стаття 206-1 Кодексу).

Аналіз зазначених норм Кодексу вказує на те, що правопорушення, відповідальність за які ними встановлена, не пов'язані з порушенням правил зупинки та стоянки транспортних засобів.
Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1102. Згідно з пунктом 2 цього Порядку тимчасове затримання транспортного засобу уповноваженою особою Державтоінспекції проводиться у випадках, передбачених статтею 2652 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема у разі, моли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху – робить неможливим рух транспортних засобів проїзною частиною. Уповноваженим особам Державтоінспекції забороняється брати участь у здійсненні блокування або евакуації транспортних засобів у випадках, не передбачених законом.

Тимчасове затримання транспортних засобів має здійснюватися лише працівником Державної автомобільної інспекції шляхом блокування.
Виключенням з цього правила є випадки, коли розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху. Лише у цьому випадку закон дозволяє працівнику Державної автомобільної інспекції доставити автомобіль для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідно до положень частини першої статті 260 Кодексу України про адміністративні правопорушення тимчасове затримання транспортного засобу є одним з заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Отже, цей захід застосовується виключно в рамках такого провадження, про що спеціально зазначено у частині третій статті 265-2 зазначеного Кодексу: транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.

Відповідно до приписів частини першої статті 283, частин першої та третьої статті 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справи про адміністративне правопорушення завершується винесенням органом (посадовою особою) постанови по справі. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови вручається під розписку.

Вирішення справи про адміністративне правопорушення даного водія було закінчено до часу вилучення зазначеного авто, особисті документи були повернуті, копії протоколу та постанови по справі були вручені під розписку, після чого водій покинув місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, затримання даного автомобіля було здійснено працівниками ДАІ поза рамками провадження з вирішення справи про адміністративне правопорушення, з суттєвими порушеннями діючого законодавства України.

Отже, з аналізу зазначених правових норм випливає, що у співробітників ДАІ не було ЗАКОННИХ підстав для тимчасового затримання даного автомобіля. Вилучення даного транспортного засобу було здійснено поза рамками провадження з вирішення справи про адміністративне правопорушення. Тимчасове затримання автомобіля не оформлене відповідно до припису частини першої статті 265-2 КупАП.

Спосіб затримання, обраний міліціонерами (доставка автомобіля для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку) також суперечить закону. Тому в подібних видках потрібно одразу писати заяву про злочин до прокурора з проханням порушити кримінальну справу щодо таких працівників ДАІ. В заяві потрібно в довільній формі описати всі обставини події та правову аргументацію із цієї статті. До заяви необхідно приєднати копії всіх документів, які фігуруватимуть в заяві. Для більшої ефективності реагування на дану заяву можна копію цієї заяви надіслати в Генеральну прокуратуру України.