Автолізинг

Про взяття автомобіля в лізинг фізичною особою

Основою успішного розвитку та функціонування малого і середнього бізнесу у всьому світі є розумно побудовані лізингові схеми. Якщо хто-небудь бажає придбати у власність яке-небудь майно при недостатній кількості власних коштів для цього, у нього з'являється альтернатива: або взяти кредит під таке придбання, або одержати це майно на умовах лізингу. В Україні за останні роки збільшуються обсяги реалізації лізингових послуг, тобто лізинг став ефективним фінансовим інструментом тих компаній, які активно розвиваються шляхом впровадження новітніх технологій і використання високотехнологічного устаткування. Починає зникати нерозуміння нормотворчими, регулюючими органами, експертами державних установ ролі й місця лізингу в розвитку економіки. Що, в свою чергу, породжує поступове вдосконалення правового поля та зняття упередженого ставлення до лізингового бізнесу. Відбулися істотні позитивні зміни в законодавстві, що регулює лізингову діяльність в Україні. Але в умовах фінансової кризи перед багатьма українськими підприємствами виникає серйозна проблема пошуку й залучення довгострокових інвестицій для розширення виробництва, придбання сучасного устаткування й впровадження новітніх технологій. У ситуації, коли банківська система "на колінах", і можливості одержання кредитів обмежені, лізинг є одним із найбільш доступних і ефективних способів фінансування розвитку бізнесу. Лізинг – це сучасний і ефективний фінансовий інструмент, що використовують суб'єкти підприємницької діяльності всіх форм власності. Принцип лізингу досить простий – лізингова компанія здобуває майно в певного продавця й передає його лізингоодержувачу (фізична чи юридична особа) у користування на тривалий строк за певну винагороду. Протягом строку договору лізингоодержувач виплачує вартість майна й предмет лізингу (якщо передбаченого договором) переходить у власність лізингоодержувача. З вище сказаного слідує, що лізинг є досить вигідним для підприємств, але чи можна те ж саме сказати про звичайних громадян-лізингоодержувачів?

Законодавчі новинки лізингу

Тепер, завдяки прийняттю нової редакції Закону України "Про фінансовий лізинг" (у редакції від 11.12.2003 р. № 1381-IV) (далі – ЗУ "Про фінансовий лізинг"), відсутня прив'язка строку договору лізингу до строку амортизації предмету лізингу. Строк договору визначається сторонами. Майно, яке передається в лізинг, визначається як предмет лізингу, а не як об'єкт. Також встановлюються умови дострокового припинення договору лізингу, більш чіткіше виписані права і обов'язки сторін по договору лізингу. Врегульовані питання права власності на предмет лізингу, умови набуття предмету фінансового лізингу. У випадку накладення арешту на майно лізингоотримувача, предмет лізингу не включається в його загальне майно і підлягає поверненню лізингодавцю.

Суть лізингу

Відносини лізингу на законодавчому рівні регулюються трьома документами: Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ) (§ 6 гл. 58), Господарським кодексом України (далі – ГКУ) (ст. 292) та ЗУ "Про фінансовий лізинг". Договір лізингу є різновидом договору оренди. Основна його відмінність від договору оренди – це участь у лізингових операціях третьої сторони, тобто продавця (постачальника) майна. Також лізинг відрізняється від банківського кредиту тим, що при лізинговій угоді застава не потрібна. ГКУ визначає такі види лізингу: фінансовий чи оперативний. В першому виді передбачається можливість викупу майна, а в другому – ні. Як ЦКУ, так і ГКУ передбачають можливість правого регулювання відносин лізингу спеціальними законами. На сьогодні таким є ЗУ "Про фінансовий лізинг" – основний документ, що визначає правові аспекти, який набув чинності 16.01.2004 р. Фінансовий лізинг, згідно з ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про фінансовий лізинг", – це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. Положення Закону застосовуються до відносин, які випливають із договору лізингу, за яким лізингодавець зобов'язується придбати у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відносини "лізингодавець – лізингоодержувач" нагадують звичайний договір оренди, проте мають місце істотні відмінності, а саме:
1) лізингодавець при укладанні договору фінансового лізингу ще не є власником майна, що підлягає передачі за договором лізингу. На нього покладається обов'язок тільки придбати його у власність. У зв'язку з цим відносини фінансового лізингу відповідають визначенню непрямого лізингу згідно із ч.1 ст. 806 ЦК.
Прямий лізинг, що передбачає передачу лізингоодержувачу у користування майна, що належить лізингодавцю на правах власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, не регулюється нормами ЗУ "Про фінансовий лізинг", а регулюється гл. 58 ЦК, положеннями ст. 292 ГКУ. Крім того, потрібно враховувати, що до відносин, пов'язаних із лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та про договір поставки;
2) предмет лізингу передають завжди на конкретний строк. Більше того, ЗУ "Про фінансовий лізинг" встановив нижню межу – він не повинен бути менше одного року;
3) лізинговий платіж, на відміну від орендного, має особливу структуру (склад витрат, що відшкодовуються лізингоодержувачем).

Суб'єкти лізингу

Згідно зі ст. 4 ЗУ "Про фінансовий лізинг" суб'єктами лізингу можуть бути:
1) лізингодавець – юридична особа, яка передає право володіння і користування предметом лізингу лізингоодержувачу;
2) лізингоодержувач – фізична або юридична особа, яка отримує від лізингодавця право володіння і користування предметом лізингу;
3) продавець (постачальник) – фізична або юридична особа, в якої лізингодавець купує майно, яке згодом передасть як предмет лізингу лізингоодержувачу;
4) інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу (дилери, брокери, торгові посередники, страхові і сервісні компанії тощо).

Чи вигідний лізинг

Оскільки в Україні стає дедалі важче брати кредит, то лізинг стає хорошою альтернативою. Платежі з лізингу містять відшкодування вартості майна, а це означає, що воно згодом може бути придбано лізингоодержувачем за залишковою вартістю (фінансовий лізинг). Головним недоліком лізингу в нашій країні є його вартість. В наш час це занадто дороге задоволення. Таким чином, в Україні лізинг може бути вигідний лише підприємствам, та ще й тим, для яких відновлення або модернізація устаткування принесе більший прибуток.