Транспортний податок: актуальні питання

Оптимізація витрат цікава всім людям, і автомобілісти в цьому не виключення. Тому ця стаття присвячена актуальним питанням сплати транспортного податку. Найчастіше автомобілістів цікавлять питання:

1. Щодо сплати податку з власників транспортних засобів за орендовані транспортні засоби

Відповідно до статті 1 Закону № 1963 платниками податку з власників транспорт-них засобів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби. Положеннями постанови № 1306 визначено, що власником транспортного засобу є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи. Враховуючи викладене, у випадку передачі в оренду транспортних засобів, платником податку з власників транспортних засобів є орендодавець (власник транспортного засобу – юридична чи фізична особа) щодо транспортних засобів, зареєстрованих в органах ДАІ МВС України на його ім'я. Якщо право користування транспортним засобом передано фізичною особою за дорученням іншій особі, то відповідно до статті 6 Закону № 1963 податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспорт-ним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу.

2. Щодо сплати податку за викрадений автомобіль

Відповідно до статті 6 Закону № 1963 у разі викрадення транспортного засобу податок його власником не сплачується, якщо факт викрадення підтверджується відповідними документами органів, якими порушено відповідну кримінальну справу. У разі викрадення транспортного засобу платник має право припинити сплату податку з власників транспортних засобів. Припинення сплати податку юридичними особами у даному випадку здійснюється аналогічно до порядку, зазначеному в частині третій статті 5 Закону № 1963, яким передбачено проведення перерахунку розміру податку за зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані) транспортні засоби. У разі викрадення транспортного засобу протягом року, за умови підтвердження відповідними органами факту викрадення, здійснюється перерахунок розміру податку, крім податку, сплаченого при першій реєстрації в Україні. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією) за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому викрадено такий транспортний засіб. Таким чином, повернення викраденого транспортного засобу у порядку, визначеному статтею 5 Закону № 1963, юридична особа повинна сплатити податок за кількість місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому було повернуто викрадений транспортний засіб, та подати розрахунок суми податку на повернуті транспортні засоби.

3. Щодо сплати податку з власників транспортних засобів фізичними особами під час реєстрації транспортного засобу вперше в Україні

Відповідно до статті 5 Закону № 1963 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами перед першою реєстрацією в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. Статтею 6 Закону № 1963 визначено, що сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. За транспортні засоби, придбані протягом року, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Чинне законодавство дає визначення транспортним засобам, що використовувалися. Ними вважаються транспортні засоби, на які були або є реєстраційні документи, видані уповноваженими державними органами, у тому числі іноземними, що дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі (п. 1 додаткової примітки до групи 87 розділу XVII Закону № 2371).

Новими транспортними засобами вважаються засоби, що не мають актів державної реєстрації уповноважених органів, які дають право на їх експлуатацію, тобто, які раніше ніколи не були зареєстровані. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, уважається дата першої реєстрації транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах, які видані вповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортного засобу датою початку користування вважається перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері транспортного засобу, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення – 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Фізичні особи – платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, – відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами. У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспорт-них засобів не провадяться. Враховуючи викладене, податок з власників транспортних засобів на транспортні засоби, що ввозяться на митну територію України з метою вільного використання та вперше реєструються в Україні, справляється за ставками, чинними на день реєстрації цих транспортних засобів, з урахуванням строку їх використання, незалежно від дати ввезення транспортного засобу на митну територію України та дати проведення митного оформлення.

4. Сплата податку з власників транспортних засобів за транспортні засоби, передані в фінансовий лізинг

Податок з власників транспортних засобів справляється на підставі Закону № 1963, яким визначено платників податку, об'єкти оподаткування, ставки та строки його сплати. Частиною 2 статті 3 Закону № 1963 визначено, що податок з власників наземних транспортних засобів юридичних осіб сплачується за місцем реєстрації таких транспортних засобів. Відповідно до статті 6 Закону № 1963 податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичною особою самостійно. Розрахунок суми податку складається на підставі звітних даних (балансу) про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року і подається юридичною особою до податкових органів за місцем реєстрації транспортних засобів у порядку і строки, встановлені Законом. Визначена у розрахунку сума податку вважається узгодженою сумою (п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181) і сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, на спеціальні рахунки відповідного бюджету. Якщо такі транспортні засоби протягом поточного року придбані юридичною особою у випадку, передбаченому статтею 5 Закону № 1963, ця юридична особа, як їх власник, повинна в 10-денний термін після їх реєстрації (реєстрація власниками належних їм транспортних засобів повинна проводитися протягом десяти діб після їх придбання, одержання або виникнення обставин, що потребують внесення змін у реєстраційні документи) подати розрахунок суми податку за придбані транспортні засоби до відповідного податкового органу і сплатити податок перед їх реєстрацією в порядку, визначеному Законом.

Згідно із Законом № 334 фінансовий лізинг (оренда) – це господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає передання у користування орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду відповідно до статті 8 Закону № 334, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу. Лізинг (оренда) вважається фінансовим за певних умов (пп. 1.18.2 п. 1.18 ст. 1 Закону № 334), однією з яких є придбання орендарем об'єкта лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі. Тобто, передбачається обов'язкова подальша передача права власності орендарю на такі основні фонди, у тому числі на автомобільний транспорт. Враховуючи викладене, у випадку передачі транспортних засобів у фінансовий лізинг (оренду) платником податку з власників транспортних засобів є орендодавець (юридична чи фізична особа – власник транспортного засобу) щодо транспортних засобів, зареєстрованих в органах ДАІ МВС України на його ім'я, а сплата податку та подання розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів повинна здійснюватися за місцем реєстрації транспортних засобів, незалежно від місця фактичного використання транспортного засобу.

5. Щодо необхідності подачі фізичними особами – підприємцями до органів ДПС розрахунку податку з власників транспортних засобів, які знаходяться у їх власності

Вимогу про необхідність подання розрахунку суми податку з власників транспорт-них засобів та інших самохідних машин і механізмів платниками цього податку встановлено частиною третьою статті 6 Закону № 1963. Відповідно до статті 6 Закону № 1963 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів самостійно обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Статтею 5 Закону № 1963 визначено, що фізичні особи податок з власників транспортних засобів сплачують перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд за наявності документів, що підтверд-жують сплату податку. Тобто, власники транспортних засобів зобов'язані пред'являти органу, який здійснює першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, – відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами. Таким чином, якщо транспортний засіб придбано особою, яка відповідно до статті 58 Господарського кодексу зареєстрована як підприємець без статусу юридичної особи, то такий приватний підприємець не повинен подавати розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відповідно до вимог статті 6 Закону № 1963.

6. Щодо наявності пільги зі сплати податку з власників транспортних засобів пільговим категоріям громадян, визначеним статтею 4 Закону № 1963, якщо у їх власності перебувають вантажопасажирські автомобілі

Статтею 4 Закону № 1963 визначено категорії громадян, які мають пільги зі сплати податку з власників транспортних засобів. До них, зокрема, належать громадяни – власники транспортних засобів, зазначені у пунктах 1 і 2 ст. 14 Закону № 796, статтях 4–11 Закону № 3551, статтях 6 і 8 Закону № 3721, а також інваліди незалежно від групи інвалідності (у тому числі діти-інваліди за поданням органів соціального захисту), які звільняються від сплати податку щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 куб. см, чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 метра. Відповідно до УКТЗЕД до товарної позиції 8703 відносяться автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі. Тобто, позиція 8703 включає декілька типів транспортних засобів як легкових, так і інших моторних транспортних засобів, одним із яких є вантажопасажирський автомобіль-фургон. З урахуванням норм чинного податкового законодавства дія пільги щодо звільнення одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів до 2500 куб. см від оподаткування податком з власників транспортних засобів поширюється виключно на легкові автомобілі, які перебувають у власності визначених ст. 4 Закону № 1963 категорій громадян, а не на всі моторні транспортні засоби коду УКТЗЕД 8703, в тому числі вантажопасажирські автомобілі.

7. Щодо сплати податку з власників транспортних засобів фізичних осіб за транспортні засоби, які протягом тривалого періоду не експлуатувалися

Нормами чинного законодавства не передбачено випадки несплати податку з власників транспортних засобів за транспортні засоби, які не експлуатуються. Згідно зі ст. 5 Закону № 1963 фізичні особи сплачують податок з власників транспортних засобів перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щороку або один раз на два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд при наявності документів, що підтверджують сплату податку.

Відповідно до Порядку № 606 техогляд транспортних засобів незалежно від форми власності проводиться з такою періодичністю:
- два рази на рік – засоби, призначені для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більш як дев'ять з місцем водія включно, та спеціалізовані засоби для перевезення небезпечних вантажів;
- один раз на рік – засоби, призначені для перевезення вантажів з максимально дозволеною масою понад 3,5 т, а також спеціальні та спеціалізовані засоби, зокрема автокрани, таксі, автомобілі швидкої медичної допомоги тощо;
- один раз на два роки – засоби, призначені для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більш як дев'ять з місцем водія включно та для перевезення вантажів з максимально дозволеною масою до 3,5 т, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби;
- у рік, який закінчується на непарну цифру, – засоби, остання цифра року випуску яких непарна;
- у рік, який закінчується на парну цифру і нуль, – засоби, остання цифра року випуску яких парна або нуль.

Період проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів встановлено:
- з 15 січня по 15 грудня – для тих засобів, техогляд яких проводиться один раз на два роки або один раз на рік;
- з 15 січня по 30 червня та з 1 липня по 15 грудня – для тих засобів, техогляд яких проводиться два рази на рік, у два періоди.

Отже, у разі якщо для транспортного засобу передбачено строк проходження техогляду один раз на два роки, у 2010 році громадяни – власники транспортних засобів зобов'язані надати до органу, який проводить техогляд транспортного засобу, документ про сплату податку з власників транспортних засобів за рік, який передує техогляду (2009 р.), та за рік, у якому проходить техогляд (2010 р.), або за два роки разом, а платники, звільнені від сплати цього податку, – відповідний документ, що дає право на користування пільгами. У інших випадках, коли відповідно до чинного законодавства передбачено щорічне проходження техогляду транспортного засобу, громадяни повинні надати квитанцію про сплату податку з власників транспортних засобів з річною сумою податку. За транспортні засоби, що не експлуатуються (через несправність автомобіля, хворобу власника, відрядження тощо), та незалежно від того, подавався транспортний засіб на державний технічний огляд або ні, податок з власників транспортних засобів сплачується на загальних підставах не пізніше І півріччя року, в якому він мав проходити технічний огляд.

8. Щодо періоду, за який сплачується податок фізичними особами перед проходженням належних їм транспортних засобів техогляду, якщо податок не сплачувався за останні п'ять років

Згідно зі статтею 6 Закону № 1963, яким встановлюється даний податок, перед проходженням техогляду власник транспортного засобу, який не сплачував податок тривалий період, повинен сплатити його не більш як за три попередні роки.

9. Щодо оподаткування транспортних засобів, оснащених обладнанням, що дає змогу використовувати як паливо моторне стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палив

Відповідно до норм частини шостої ст. 3 Закону № 1963 з 1 липня 2009 року до 2016 року ставка податку з власників визначених Законом № 1963 об'єктів оподаткування, які відповідно до чинного законодавства оснащені обладнанням, що дає змогу використовувати як паливо моторне стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палива (ГБО), застосовується з коефіцієнтом 0,5. Власники транспортних засобів, які відповідають нормам, визначеним у частині шостій ст. 3 Закону № 1963, починаючи з 1 липня 2009 року, сплачують податок з власників транспортних засобів удвічі менше, ніж було встановлено до запровадження цієї норми. Отже, при обчисленні сум податку з власників транспортних засобів застосовується коефіцієнт 0,5 до автомобілів за наявності відмітки в свідоцтві про державну реєстрацію транспортного засобу про оснащення газобалонним обладнанням, які відповідно до чинного законодавства оснащені обладнанням, що дає змогу використовувати як паливо моторне стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палив.

Статтею 5 Закону № 1963 визначено, що сплата податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів юридичними особами здійснюється щокварталу рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Зокрема, це стосується транспортних засобів, які обліковані юридичними особами станом на 1 січня поточного року. Розрахунок на такі транспортні засоби у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають до відповідного органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України. У заповненні розрахунку податку з власників транспортних засобів застосовується коефіцієнт 0,5 до автомобілів за наявності відмітки в свідоцтві про державну реєстрацію транспортного засобу про оснащення газобалонним обладнанням, які відповідно до чинного законодавства оснащені обладнанням, що дає змогу використовувати як паливо моторне стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палива.

В розрахунку суми податку навпроти транспортних засобів, обладнаних ГБО, зазначається код пільги 12020012 (ставка податку з власників визначених цим Законом об'єктів оподаткування, які відповідно до чинного законодавства оснащені обладнанням, що дає змогу використовувати як паливо моторне стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палива, застосовується з коефіцієнтом 0,5) та сума такої пільги. При складанні цього розрахунку платникам податків слід керуватися останнім Довідником пільг, затвердженим ДПА України. Статтею 5 Закону № 1963 визначено, що фізичні особи – платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, – відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами. При цьому обчислення сум пільг щодо податку, передбачених пп. "в" ст. 4 Закону № 1963 (стосовно звільнення на 50 % громадян, у власності яких є легкові автомобілі (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, взяті на облік в Україні до 1990 року включно, та вантажні автомобілі (код 8704) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. см до 1990 року випуску включно), здійснюється з урахуванням коефіцієнта 0,5, оскільки зазначена пільга застосовується до суми податку, нарахованого відповідно до вимог ст. 3 Закону № 1963.

Згідно з постановою № 606 техогляд транспортних засобів незалежно від форми власності проводиться з періодичністю залежно від виду такого транспортного засобу, зокрема, двічі на рік, один раз на рік, один раз на два роки. Таким чином, у разі якщо для транспорт-ного засобу передбачено термін проходження техогляду один раз на два роки, громадяни – власники транспортних засобів, оснащених обладнанням, що дає змогу використовувати як паливо моторне стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палив, зобов'язані надати органу, який проводить техогляд транспортного засобу, документ про сплату податку з власників транспортних засобів за рік, що передує техогляду, та за рік, в якому проходить техогляд, або за два роки разом.

До транспортних засобів, оснащених відповідно до чинного законодавства обладнанням, що дає змогу використовувати як паливо моторне стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палива, термін проходження державного техогляду яких передбачено в рік набрання чинності зазначеної норми, коефіцієнт 0,5 не застосовується, а податок з власників транспортних засобів сплачується з урахуванням вимог частини першої ст. 5 Закону № 1963 у повному обсязі за ставками податку, що діяли до 1 липня 2009 року, а саме до моменту набрання чинності частини шостої ст. 3 цього Закону. Щодо сплати податку з власників транспортних засобів фізичними особами під час проходження державного технічного огляду в 2010 році, то податок повинен обчислюватися з урахуванням норм частини п'ятої ст. 6 Закону № 1963, якою передбачено, що сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, яка сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними ст. 3 цього Закону. За транспортні засоби, придбані протягом року, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Якщо для транспортного засобу передбачено термін проходження техогляду – один раз на два роки, у 2010 року громадяни – власники транспортних засобів, оснащених обладнанням, що дає змогу використовувати як паливо моторне стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палив, зобов'язані надати органу, який проводить техогляд транспортного засобу, документ про сплату податку з власників транспортних засобів за рік, що передує техогляду (2009 р.), та за рік, в якому проходить техогляд (2010 р.), або за два роки разом. Таким чином, при проходженні техогляду у 2010 році сума податку з власників транспортних засобів фізичними особами за 2009 рік за транспортні засоби, які відповідно до чинного законодавства оснащені обладнанням, що дає змогу використовувати як паливо моторне стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палива розраховується двома частинами: за I півріччя 2009 року як сума податку, визначеного згідно з частиною першою ст. 3 Закону № 1963, а за II півріччя 2009 року з урахуванням частини шостої цієї статті. Сплата податку з власників транспортних засобів фізичними особами за 2010 рік здійснюється за ставками, визначеними цією статтею, із урахуванням внесених змін, тобто із застосуванням коефіцієнта 0,5.